27 лютого 2020 р. професор Сергій Копилов вдруге переміг у виборах на посаду ректора Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.
У січні 2013 року він був обраний на цю посаду вперше і став тринадцятим ректором вишу. Народився у місті Слов’янськ Донецької області, історик за фахом, автор майже 300 наукових і науково-методичних праць. У 1988 році розпочав працювати у Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті.
Про виборчу кампанію, зміни в університеті, нову систему фінансування — в ексклюзивному інтерв’ю KamPod розповів обраний за конкурсом Сергій Копилов.
Які будуть перші зміни в університеті?
— Насамперед ми повинні зрозуміти сутність і адаптувати формульну систему фінансування закладів вищої освіти, розроблену Міністерством освіти та науки України. Зміна цієї системи визначає умови функціонування закладу, зокрема, виплату стипендій. Наприклад, Міністерство фінансів із затримкою затвердило Паспорти бюджетних програм, у результаті чого студенти державної форми навчання своєчасно отримали академічні стипендії, а інші студенти, які претендують на отримання соціальних стипендій — ні. Причина цього — Мінсоцполітики своєчасно не переказав кошти. По-друге, ми повинні затвердити нові навчальні плани з тих освітніх програм, де прийнято державні стандарти. Імовірно, відбудуться кадрові зміни у зв’язку з окремих кафедр у зв’язку зі зменшенням навчального навантаження. Кафедра методики викладання фізики та дисциплін технологічної освітньої галузі, наприклад, протягом попередніх років забезпечувала на всіх факультетах викладання трьох дисциплін безпекової галузі, а сьогодні — це лише модуль в дисциплін «Вступ до спеціальності», а викладацький склад кафедри сформувався за попередні роки. Також раніше дисципліну «Фізичного виховання» вивчали впродовж чотирьох семестрів, а сьогодні державні стандарти передбачають особам, що навчаються за більшістю освітніх програм, лише набуття компетентностей щодо здорового способу життя й активної рухової діяльності, які можна сформувати впродовж одного семестру. Тому на цих кафедрах відбуватиметься корекція кадрового складу. По-третє, плануємо якнайшвидше завершити ремонт секції в гуртожитку No5, де сталася пожежа. На сьогодні в коридорах гуртожитку вже замінено проводку, встановлено нові світильники, а також тривожні кнопки. На часі — заміна труб мережі водопостачання і ремонт душових кімнат у гуртожитку No1, побудованому ще в 1961 р.
Чи виділялися кошти на ремонт душових кімнат у першому гуртожитку?
— У 2019 р. кошти адресно не виділялися, але працівники з обслуговування гуртожитку і будівельники виконали підготовчі роботи для наступної заміни водяних труб і облицювання кімнат. Найближчим часом за кошти університету будуть закуплені необхідні матеріали для ремонтних робіт. Студенти до цього залучатися не будуть. Я переміг у конкурсі на посаду ректора. Усі нагальні питання зараз вирішує в.о. ректора Володимир Дубінський та інші проректори. До укладання контракту з Міністерством освіти та науки України залишаюся професором кафедри всесвітньої історії.
Хто допомагав робити інформаційну кампанію?
— Інформаційний супровід кампанії забезпечувала команда ректорату, яка працювала зі мною упродовж попередніх років. Нам допомагав випускник бакалаврату освітньої програми «Журналістика», який став співавтором і оператором відеороликів. Це зайвий раз засвідчує високий рівень підготовки фахівців цієї спеціальності.
Чи розсилали СМС виборцям із проханням підтримати вашу кандидатуру?
— Їх розсилала моя команда, як і команда іншого кандидата, але відбувалося це в межах правового поля.
Чому вирішили створити Facebook сторінку?
— Я зареєстрував сторінку між першим і другим туром виборів ректора для комунікації з громадою університету. Це була складова передвиборчої кампанії. Сторінка буде «жити» і надалі для спілкування зі студентами, науково-педагогічними працівниками і подолянами.
Чи можливе приєднання К-ПНУ імені Івана Огієнка з Подільським державним аграрно-технічним університетом?
— Об’єднання можливо, але для цього потрібно, по-перше, згода засновника — Міністерства освіти й науки України. По-друге, бажання колективів двох закладів та їх керівників. Зміна системи фінансування вищої освіти, зокрема, переведення на обласні бюджети коледжів, які є в структурі аграрно-технічного університету, імовірно, пришвидшить цей процес. Можливо, постане питання про входження до структури університету і коледжів, які знаходяться в місті — будівельного, культури та індустріального, що фінансуються з обласного бюджету. У Хмельницькому цей процес розпочато, створено й працює комісія обласної ради на чолі з колишнім головою облдержадміністрації Олександром Буханевичем. Нас цей процес поки що не торкнувся. Виходячи з цього, можливо, доречно говорити про відновлення статусу нашого університету, який був на час створення Кам’янець-Подільського державного українського університету.
Чи можлива втрата статусу «національний»?
— Із зустрічі із заступником міністра Єгором Стадним стало зрозумілим, що статус національного залишиться в закладів, які його мають, і він буде підкреслювати історичне значення університету в системі вищої освіти України. Окрім університетів, є й інші національні заклади, статус яких регулюється Указом Президента України «Про Положення про національний заклад». Перш ніж говорити про скасування цього статусу, потрібно це узгодити з нормативно-правовою базою. Ректорат університету вже двічі подавав самоаналізі для підтвердження статусу національного. Окремі університети підтвердили свій статус, зокрема, Національний університет «Києво-Могилянська академія». У нас ця процедура запланована на 2022 році. Упевнений, що ми це зробимо.
Чи виявляла фінансова інспекція порушення у 2018 році?
— Один із кандидатів на посаду ректора, імовірно, використав інформацію, отриману на запит від Державної аудиторської служби України в Хмельницькій області. Зауважимо, що у сфері фінансів усі кроки погоджуються із засновником. У звіті, пригадую, зазначено, що окремі статті витрат спецфонду були закриті кошторисом загального фонду, а це дозволило зекономити кошти та виплатити усім працівникам університету (майже 850 осіб) премії з нагоди 100-річного ювілею вишу. Це було зроблено офіційно на підставі Колективного договору коштом зекономлених грошей. Фінансові звіти, подані в міністерство, де це було зображено, були прийняті та затверджені.
Чи є зараз борг в університету?
— Боргів немає. Є заборгованість у виплаті соціальних стипендій, тому що гроші не надійшли від Мінсоцполітики.
На що витрачаються кошти, які залишаються з суми 45% виплачених стипендій?
— Нормативні документи передбачають, що 45% студентів мають отримувати стипендії за результатами екзаменаційних сесій. Коли стипендіальні комісії на кожному з факультетів визначають тих, хто має отримати стипендію, наблизитися до цифри 45% майже завжди неможливо. Це залежить від контингенту студентів державної форми конкретної освітньої програми. Якщо це 20 осіб і більше, то легко визначити коло претендентів. Коли їх2-3-4-5 осіб, то чітко визначити 45% неможливо. Тому що на кожному факультеті до 45% не вистачає сумарно 1-2-3%. Кошти, що залишаються повертаються до державного бюджету.
Що запозичите з передвиборчих програм інших кандидатів?
— Мені особисто імпонує думка Олександра Федькова щодо ребрендингу назв окремих факультетів. Ця ідея є слушною і буде приваблювати абітурієнта.
Чи працюватимуть фахівці, які вишуковуватимуть гранти?
— Сьогодні такої особи в штаті університету немає, хоча в штаті відділу міжнародних відносин ще у вересні 2019 р. передбачено ставку для такого працівника. Це не може бакалавр чи випускник магістратури. Це повинна бути людина, яка вільно володіє однією чи двома іноземними мовами та добре обізнана зі сферою наукової та міжнародної діяльності, брала участь у виконанні грантових проєктів. Викладачі, яким ми пропонували обійняти таку посаду, з різних причин відмовились. Усвідомлюємо, що маємо підготувати для цього фахівця чи фахівців. Ми усвідомлюємо важливість співпраці в науковій сфері з іншими установами. Зокрема, є інтерес до співпраці з нами у багатьох установах. Наприклад, 31 січня виконувач обов’язків ректора уклав угоду про співпрацю з підрозділом Національно-космічного агентства України. Уже два викладачі кафедри фізики розпочали співпрацювати з ними, виконуючи відповідну наукову тему. Виборювання міжнародних грантів — це справа не одного дня. Тому що всі програми, які фінансуються Євросоюзом, затверджуються відповідними структурами в Брюсселі. А шлях від подання пропозицій/проєктів до отримання і до затвердження, як правило, триває рік і більше. Також команда нашого університету потрапила в шорт-лист на 2021 рік спільної програми Британської Ради в Україні. Тобто, ми готувалися, пів року подавали документи. Робота в цьому плані ведеться. Попередньо ми готували подання документів. Такий фахівець невдовзі з’явиться. Зауважу, що ми знаходимося в невеличкому місті. Київські заклади мають можливість більше комунікувати в цьому плані.
Як відбуватиметься спрощення документообігу?
— Поступово буде запроваджено електронний документообіг, як і в інших установах Кам’янця-Подільського чи профільного міністерства. Зокрема, будуть напрацьовані відповідні стандарти й шаблони, за якими й здійснюватиметься документообіг.
Як буде вдосконалена система стимулювання працівників і студентів?
— Преміювання науково-педагогічних працівників та інших працівників здійснюється відповідно до Колективного договору. Для вдосконалення системи матеріального і морального стимулювання потрібно насамперед внести зміни до цього документа. Ця ініціатива повинна виходити від профспілкового комітету викладачів і співробітників або ректорату. Ми пропонуватимемо зміни щодо преміювання викладачів, які забезпечують позиціювання університету в міжнародних і національних рейтингах. Сьогодні премії отримують ті, хто захистив докторські дисертації, підготував призерів Чемпіонату Європи, світу, Олімпійських ігор, призерів Малої академії наук. Ми це зробимо, будуть внесені зміни в Колективний договір, будемо пропонувати фінансування видань монографічних досліджень для захисту докторських дисертацій тощо.
Чи буде працювати програма «Запрошений професор»?
— Вона працює вже десятки років. Ця гучна назва в рекламних цілях. Так, з 2003-2004 н. р на кафедрі всесвітньої історії впродовж одного семестру викладав професор університету Торонто (Канада) Степан Величенко. Сьогодні ж на кафедрі всесвітньої історії викладають: директор Інституту історії України НАН академік Валерій Смолій, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України професор Олександр Лисенко, завідувач відділу з інституту української археографії джерелознавства Віктор Брюхоненко. Лекційний курс з історії середніх віків читає один з найкращих фахівців України Олександр Головко — провідний дослідник у галузі історії Галицько-Волинської держави та міжнародних відносин у регіоні Центрально-Східної Європи. На кафедрі політології викладав завідувач кафедри політології Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка Володимир Цвих, професори Києво-Могилянської академії, Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника та інші. Студентам, які вивчають польську мову, упродовж останніх років викладають польські колеги, сьогодні — це доцент Барбара Янушкевич.
Як можна покращити імідж університету?
— Покращення іміджу університету — це справа як ректорату, так і кожного викладача, співробітника та студента, які працюють і навчаються. Від кожного з них залежить іміджевий рейтинг університету. Якщо вони порушують академічну доброчесність, це, безсумнівно, не сприяє покращенню іміджу вишу. Плануємо в ректораті реорганізувати один із відділів, можливо, спрямувавши його зусилля на покращення іміджу Університету Огієнка.
Скільки і як університет заробляє кошти?
— Відповідно до Статуту, основний наш вид діяльності — це освітній, тобто надання освітніх послуг у частині підготовки бакалаврів, магістрів, докторів філософії, перепідготовка фахівців, підвищення кваліфікації вчителів тощо. Так, минулого року лише від проведення курсів з підвищення кваліфікації вчителів ми заробили понад мільйон гривень. Надаємо можливість проживати в гуртожитках, зокрема, у двох міні-готелях або хостелах (гуртожитки No3 і No5) стороннім особам, що забезпечило надходження минулого року до бюджету майже 900 тисяч гривень. Загалом у 2019 році на рахунок спецфонду університету надійшло 35 млн 213 тис. грн.
Чи закупляється нове обладнання в гуртожитках?
— Так. Щороку відбувається «амортизація» або зношення обладнання, меблів, постільної білизни гуртожитків, а тому його потрібно оновлювати. Наприклад, для гуртожитків No4 і No5 у минулого року закуплено 20 електроплит. Для потреб мешканців закуплено постільну білизну, матраци, деякі види меблів. У 2018 році були замінені віконні блоки в кімнатах і кухнях на 9-х поверхах цих гуртожитків.
Хто найбільші інвестори, меценати й благодійні організації, які дають кошти університету?
— Культура меценатства щодо закладів освіти та культури в Україні й нашому місті зокрема лише формується. вона не прижилася, хоча наприкінці XIX — початку XX ст. це явище було досить поширене. Згадаємо хоча б Музей мистецтв імені Богдана і варвари Ханенків. Навчальні заклади фінансово підтримували Василь Симиренко й князь Олександр Безбородько. Сьогодні, звертаючись до підприємців, як правило, найчастіше чуємо таку відповідь: «Я плачу податки». Тому сьогоднішні бізнесмени не поспішають витягати гаманець, до того ж цьому й не сприяє законодавство. На початку 1990-х років кам’янецький підприємець Ігор Твердохлєбов заснував і підтримував приватний ліцей «Антей», що дозволяло йому отримувати податкові пільги. Коли ж законодавство було змінено, він далі не зміг фінансувати діяльність цього закладу. На Заході благодійництво — це визнання твоїх заслуг країною та її громадянами. Наприклад, у вестибюлі Метрополітен музею в Нью-Йорку висять мармурові дошки із викарбуваними прізвищами меценатів, які зробили доброчинні пожертви для цього найбільшого музею США. Сьогодні в Україні меценатів вищої освіти — це одиниці, тому звертаємося до випускників, підприємців і бізнесменів фінансова підтримувати Університет Огієнка.
Матеріал підготувала Аліна Туришин.
